Середа, 13.12.2017, 09:17
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
історія закладу [49]
Історія класів [0]
історія України [3]
Пошук
МОН України
Відділ освіти
Інтелект України
Головна » Статті » Історія » історія закладу

Скрипник Олена Антонівна
СКРИПНИК
Олена Антонівна

Олена Антонівна народилась на Одещині в квітні місяці 1927 року в родині службовців.

Мати - Ольга Сергіївна Струнова, уродженка м.Москви, з 20-х років вчителювала, а з 30-их рр. і до пенсії працювала бухгалтером.

Як згадує Олена Антонівна, дитинство її було щасливе. В 1938 р. Одещина була поділена на дві області - Миколаївську і Одеську. І та частина, де пройшло дитинство малої Оленки, відійшла до Миколаївської області.

Дошкільні роки пройшли в "Комуні  імені Джона Ріда". Комуна мала своє господарство: птахоферми, свиноферми, ферми, де відгодовували велику рогату худобу, був свій масло та плодоконсервний заводи. Часто вона з сестрою Валерією і мамою ходили за продуктами в сільраду і брали як члени комуни все необхідне "по списку", тобто гроші не платили, навіть одяг брали "по списку".

Маленька Оленка разом з сестрою ходили в дитячий садок, там було дуже цікаво, всі діти брали участь у художній самодіяльності і навіть виїжджали з концертом в інші села. Про окремі цікаві концерти Олена Антонівна розповідає з захопленням. Особливо на високому рівні була поставлена в комуні спортивна робота, тоді називалась – гімнастика.

Спортом захоплювалися всі – від малечі до найстарших.

Збереглося кілька фотокарток з часів життя комуни, де зафіксовано збори під час урочистих свят і там з батьком присутня і маленька Олена. В 1930-1932 рр. Була посуха на півдні України, були неврожаї і почався голод. Але маючи багаті ферми і родючі поля, комуна допомагала усій Одещині.

У 1933 р. Комуну ім. Дж.Ріда перетворили в колгосп.

Шкільні роки Олени Антонівни те ж були по-своєму щасливі.

Дружила з багатьма дітьми.

У вільний час після школи завжди влаштовували різноманітні ігри: грали в лапту, жмурки, цур-палки, квача, у пошкоджений телефон і т.д. Ходили ватагами в поля по квіти, в ліси по ягоди та гриби.

Ціле літо проходило на ріці Буг, а також допомагали колгоспникам полоти поля.

Під час великого горя – війни з фашистами Олена Антонівна тяжко працювала. Щоб не забрали її до Німеччини, з 14 років вона працювала на чорній роботі, а вечорами до ночі в’язала людям хустки за мізерну плату, щоб вижити і допомогти сім’ї. А коли закінчилась війна, відразу пішла в школу продовжувати навчання.

Під час літніх канікул працювала на станції на важких роботах: і шпали тягали та міняли з однокласницями, і вагони прокочували по рейках, складали з них поїзди, ходили пішки "на лінію” – кілька кілометрів від станції, ремонтували залізничну дорогу, несучи на плечах важкі мішки з "костилями”, це великі цвяхи для ремонту рейок і шпал.

І вчились і працювали тяжко аж до 1946 року, але знаходили час і на пісні і на ианці та інші розваги.

З вересня місяця 1946 року вчилася у Львівському педінституті. І теж працювала, бо стипендії не вистачало. Працювала в друкарні "Атлас”, потім у деканаті.

Після закінчення інституту працювала вчителем української мови та літератури 31 рік у Дрогобицькій середній школі №1.

В 1949 році вийшла заміж за студента Львівського держуніверситету, згодом кандидата історичних наук, викладача Дрогобицького педагогічного інституту – Скрипника Костянтина Івановича. Мати двох дітей, дочки Ядвіги та сина Всеволода.

Її онуки – Олена та Андрій – учні СШ №1, якій Олена Антонівна посвятила майже все своє трудове життя.

Вона й сьогодні з вдячністю згадує свій колектив, в якому працювала і дала знання тисячам дрогобицьких учнів.

За свою працю нагороджена грамотами подяками, медаллю "Ветеран праці” та людською шаною.

 

       Склала                        Олена Скрипник,

                                       внучка

Категорія: історія закладу | Додав: wolfstar (14.08.2013)
Переглядів: 430
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Набір учнів
Батьківськй концер
Copyright MyCorp © 2017 - м.Дрогобич, вул. П.Сагайдачного, буд. №19