П'ятница, 23.06.2017, 20:55
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
історія закладу [49]
Історія класів [0]
історія України [3]
Пошук
...
Головна » Статті » Історія » історія закладу

Марчук Раїса Михайлівна
МАРЧУК
Раїса Михайлівна

Працювати в СШ №1 я почала з 1 вересня 1967 року.

Школа відразу мені сподобалася: чисто, затишно (тоді ще не було прибудови). Вчителі здалися мені всі дуже гарними, розумними. Так воно потім і виявилося, бо в першу школу йшли вчителі по конкурсу, як до речі і учні: усі корінні дрогобичани вважали за честь навчати своїх дітей саме в першій школі, тому вона була в якійсь мірі елітарною школою.

В школі була зразкова поведінка і чистота. Б.Г.Русав­сь­кий був вимогливим і суворим директором, його не просто поважали, його боялися.

Восени і навесні в школі не було тепло, бо в кожному класі була кафлева пічка, в кожному класі була вішалка для одягу, учні носили змінне взуття.

У школі було цікаво і працювати, і відпочивати. Може, тому, що ми були молоді, нам цікаво було готуватися і до олімпіад, і до спартакіад, і до оглядів художньої самодіяльності.

Наша школа була незмінно першою і на олімпіадах, і на спартакіадах, і на конкурсах. Ми любили і гордилися школою, девізом її були улюблені слова нашого директора Б.Г.Русавського: "Хай живе перша школа!” Такі ж почуття ми виховували і в наших учнях.

Так було кілька років, поки не настала пора, яку ми назвали "філіповщиною”, коли завучем стала Т.М.Філіп­сь­’язком, ми йшли на роботу із страхом і неохотою.

Боялися щоденної перевірки конспектів, відвідувань уроків. Дуже виснажувало нас виготовлення роздаткового дидактичного матеріалу і так звана "самоосвіта”, коли ми мали звітуватися перед дирекцією школи, представляючи опрацьовану літературу. Часто це було досить принизливим, бо ми мали вказати, які фільми дивилися, які спектаклі дивилися, які книги читали.

І врешті решт Б.Г.Русавського від нас забрали.

Добрим словом хочеться згадати другого директора нашої школи М.Г.Ковалишина. Простий, щирий, добрий, він був хорошим господарем, нам стало працювати ще краще, коли Т.М.Філіпська виїхала до Львова, а завучем став Б.Й.Кравець.

Наша школа і далі залишалась кращою у місті, а ми знову йшли до школи з охотою, школа знов стала для нас нашим другим домом.

Мені особливо запам’яталися ті моменти шкільного життя, коли ми всі були молоді, дружні, веселі, щасливі і організовували різні свята, відзначали ювілеї, готували фестивалі дружби, батьківські концерти. До речі, на тих концертах в залі не було вільних місць, а щоб попасти на показові виступи учасників гуртка бальних танців (кер. І.І.Білоцерковець і Т.Д.Білоцерковець), батьки приходили до будинку культури за годину, а то й дві раніше.

Наша школа мала тісні зв’язки із школами різних республік бувшого Радянського Союзу. Ми приймали в себе кілька разів дітей з Прибалтики, Молдавії, Грузії, Росії, Азербайджану, Узбекистану. Наші учні побували в гостях у містах Баку, Ленінграді, Арзамасі, Казані, Ризі, Петрозаводську.

На протязі майже 10 років у нашій школі діяли трудові загони, які виїздили на роботу до Молдавії. Два літні місяці, проведені на збиранні винограду, черешні, стали незабутніми для всіх учасників цих трудових загонів. Започаткувала цю справу Молчанова Ф.Л. Разом з нею в різні часи працювала Торська А.М., Колодій Г.П., Вацяк Л.Г., Хуртіна З.В., Блажкевич Р.Г., Маландій Г.Я., Блищак О.Б.

Категорія: історія закладу | Додав: wolfstar (14.08.2013)
Переглядів: 312
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
...
Copyright MyCorp © 2017 - м.Дрогобич, вул. П.Сагайдачного, буд. №19